Мринська громада №7(69)

І знову йде дощ. Тож швиденько вкладайтесь на канапу і переглядайте новини з Мрина.

На початку було Слово…

Чомусь, мимоволі приходять на думку слова М Коцюбинського з «Фата  Моргана»: «Ідуть дощі. Холодні осінні тумани клубочать угорі і спускають на землю мокрі коси. Пливе у сірі безвісті нудьга, пливе безнадія, і стиха хлипає сум. Плачуть голі дерева, плачуть солом’яні стріхи, вмивається сльозами убога земля і не знає, коли осміхнеться…» Безвихідь. В нашому випадку, плачуть портрети І.Франка, Т.Шевченка, Л.Українки, плачуть книги, плаче бібліотека, вірніше – плачуть бібліотеки ( в прямому значенні слова, адже іде дощ)… «…І стиха хлипає сум…». Що буде далі? Кому зараз ( та й не тільки) потрібні бібліотеки? Хоч би взяти і бібліотеки нашої громади ( правда, поки що нас «не забрали»): Мрин, Селище, Роздольне+ Киселівка, Лихачів, Хотинівка, Плоске. Візьмемо по черзі: Мрин – взимку поки що опалюється (тільки, коли великі морози, температура в приміщенні не перевищує 10 градусів, це в кращому випадку), дах  не те що протікає, а тече, біжить, затоплює  досягнення людськості. (Хочеться зробити невеличку ремарку: покликали чиновника ОТГ. Він походив-походив, і зібрався йти до свого кабінету. Каже: «Я нічого не зроблю.»  « А що ж нам робити, книги мокнуть, - запитуємо. - А що я зроблю, ідіть собі і спокійно працюйте, не нервуйте,» - відповів.) Селище – взимку ситуація майже така сама як і в Мрині, правда, трішки прохолодніше, дах не протікає. Роздольне – не опалюється, дах не протікає. Киселівка – пункт видачі, то тут взагалі нема про що говорити. Лихачів – не опалюється, дах відремонтували. Хотинівка – не опалюється, дах не протікає. Плоске – не опалюється, дах відремонтували. Комп’ютерна техніка є тільки в Мрині та Хотинівці. Ось така ситуація в бібліотеках Мринської ОТГ. Що буде далі? А що ж буде далі? Зрозуміло що – позакривають. Якій владі потрібні недобитки радянського часу? Надходжень до бібліотек майже немає, преси немає. «Бєздєльнікі» - так нас (працівників бібліотечної системи себто) охарактеризував один із районних чиновників. Адже хто зараз читає? Ти чи він, чи вона, чи ось цей, чи ось той? Напрошується відповідь – ніхто. Тільки НЕПРАВДА це. Читають… і ти, і він, і вона, і ось цей, і ось той… Тільки до бібліотеки не хочуть іти. А чому? Та тому, що літератури нової нема, преси нема, інтернету нема та ще й на добавку холодно і мокро. От вам і все… Мабуть ідемо на дно. Тільки чомусь на гадку прийшли відомі слова: «Коли не хочеш годувати свою армію, то будеш годувати чужу.», а коли не збережемо свої надбання, свої книги, свій інтелект, свою історію врешті решт???  От це вам і наше майбутнє. А воно, кажуть, повинно бути рожевим…

PS. Наша влада чітко собі уяснила правило керування: народу потрібно «Хліба і видовищ». Тільки ні хліба, ні видовищ бібліотека дати не може.

Чомусь, правда, забули, що «на початку було Слово!». 

Мрин Бібліотека: Дощ

Мрин Бібліотека: Дощ: 4 вересня, 18 година. У Мрині іде дощ. Маєте чудову нагоду взяти книгу і поринути в світ чарівних пригод. Приємного читання!

Дощ

4 вересня, 18 година. У Мрині іде дощ. Маєте чудову нагоду взяти книгу і поринути в світ чарівних пригод. Приємного читання!