пʼятницю, 27 квітня 2018 р.

13 ДНІВ У ПЕКЛІ


ВІКТОР  ЙОСИПОВИЧ КОЦЬОК

найстарший із мринчан учасників ліквідації наслідків техногенної катастрофи світового масштабу - аварії
на Чорнобильській АЕС
розповідає:
«Мене мобілізували в червні. Працював я в бригаді будівельників. Ми замуровували всі вікна на станції,  на всіх 4 блоках. Поряд зі мною був Владислав Блуд, який працював на бронемашині – розвозив робітників по території. Нам видали солдатську форму, яку кожного вечора перевіряли на радіоактивність. Забруднений одяг – викидали. Давали респіратори. Після кожної зміни – обов’язковий душ. Жили за 30 км. в палатках, годували нас звичайною їжею. Мінеральну воду давали досхочу. Відпрацював там  два тижні. Ми працювали під радіаційним ковпаком - і бачили все: і вогонь на 4 блоці, і вертольоти, які скидали мішки зі свинцем ,і тисячі людей, які старанно виправляли помилки інших…»
 

МРИНЧАНИ – УЧАСНИКИ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:


Бих Валерій Миколайович,
Блуд Владислав Миколайович,
Вераксич Віктор Тимофійович,
Гриценко Сергій Михайлович, 
Зайко  Володимир Пилипович,
Ковтун Станіслав Федорович,
Кошель Іван Іванович,
Коцьок Віктор Йосипович,
Петренко Олександр Іванович, 
Олексієнко Віктор Миколайович,
Стегнюк Сергій Васильович,
Пац Сергій Олексійович,
Бурзак Віталій  Михайлович,
Урусов Валерій Олександрович
Байда Володимир Михайлович,

Блуд Володимир Миколайович, 

Бурзак Олександр Михайлович, 
Глинка Володимир Миколайович,
                                                  Короленко Володимир Миколайович,
                                                       Кропта Олександр Васильович,
                                                         Олійник Леонід Іванович
                                                       Чайка Анатолій Васильович,
                                                      Чекан Володимир Васильович.


***
Євшан-Зілля шукали. Зірвали Чорнобиль.
Хто там працював, зустрів горе своє.
Ніс атом хвороби, руйнації попіл.
Надію плекали, а вийшло, як є.

Надію плекали, а вийшло, як є.
В полях там не сіє ніхто і не косить
І місто померло, ніхто не живе…
Живою водою хто душу окропить?

Живою водою хто душу окропить,
Всі болі загоїть і горе моє,
У відчаю море у горі утопить,
Дорогу покаже у царство твоє?

Дорогу покаже у царство твоє.
Усе, що померло, згоріло на попіл,
Але гіркоту полинову не втопить.
Євшан-Зілля шукали. Зірвали Чорнобиль

Євшан-Зілля шукали. Зірвали Чорнобиль
Надію плекали, а вийшло, як є.
Живою водою хто душу окропить,
Дорогу покаже у царство твоє.?
                                  Г.Горбаток