36 — наче б то звичайна цифра …Та насправді — тяжка цифра. 36 років доля відміряла нашому земляку. Ви знаєте, про біду писати тяжко, а писати про знайомих і про їх біду – ще тяжче… Все далі від нас відходить той страшний час – квітень 1986 року – час атомної катастрофи в Чорнобилі. Всі ми так чи інакше випробували на собі наслідки аварії . Особливо ті, хто приймав участь в ліквідації цих наслідків.
Народився Байда Володимир Миколайович в 1962 році. Біографія звичайна: народився в селі Мрин, закінчив 8 класів нашої школи, потім навчався в нашому ж ПТУ, де отримав спеціальність тракториста. А потім, пішло по торованій дорозі, по якій пройшли тисячі хлопців із Мрина, району, області: робота в колгоспі «Україна», потім призов до армії. 2 роки відслужив на Далекому Сході в місті Спаськ-Дальній. Після служби повернувся в рідне село, влаштувався на роботу трактористом до Ніжинського управління осушувальних систем, в мринське відділення, яке зараз носить назву – Мринська дільниця Ніжинського міжрайонного управління водного господарства. І пропрацював тут весь час, який йому відміряла доля…

Після цього Володимир Миколайович прожив всього дванадцять років. На 37 році покинув нас. 19 років тому… а серце болить до нині. Хай в тому Царстві Йому стане легше, а всім нам побажаємо здоров’я і довгих років життя, і ще – ми всі повинні пам’ятати тих, хто захищав нас…
Немає коментарів:
Дописати коментар