Боляче, дуже боляче стає, коли переглядаючи "Український часопис" у Твіттері, бачиш світлини наших молодих героїв, які віддали своє життя за незалежність Батьківщини. Їм би ще жити і жити, життю радіти, дітей ростити... Боже, Боже, скільки вже їх полягло, молоді... 18, 20, 30, 40 років... Скільки можна терзати Україну? Просто не віриться що так може бути, адже на вулиці 21 століття... Які досягнення в науці та техніці. Ще не так давно мало в кого, навіть, був телефон. А зараз? Не встигло дитя навчитись говорити, а в нього вже і мобільний телефон, і комп'ютер. Тільки жити вороги не дають. Просто диву даєшся, навіщо їм наша земля? Своїй лад дайте! Своїх людей забезпечте достатком! Залиште нас в спокої! Дайте нашим дітям жити!
Велике горе в нашій громаді. Велике горе в нашій країні. Знову загинув українець, житель с.Лихачів Володимир Мальцев. 34 роки відміряла йому доля. Тільки 34... Плаче навіть природа, закриваючи чорним рядном сонце... 
Немає коментарів:
Дописати коментар